Розлади, при яких прояви тривоги є головними симптомами, не обмежуються особливою ситуацією. Можуть також бути присутніми депресивні і обсесивні симптоми і навіть деякі елементи фобічної тривоги, але вони є чітко вторинними і менш важкими.
Тривожні розлади, включають:
- Панічний розлад (епізодична пароксизмальна тривожність)
- Генералізований тривожний розлад
- Змішаний тривожний і депресивний розлад
- Інші змішані тривожні розлади
- Інші уточнені тривожні розлади
- Тривожний розлад неуточнений.

Безсоння органічної природи – патологічний стан, що характеризується незадоволеною тривалістю або незадоволеною якістю сну, яке зберігається на протязі значного відрізку часу та включає труднощі засинання, труднощі залишатися в стані сну або передчасне остаточне пробудження.

Депресивний епізод – афективний розлад, що характеризується в типових випадках зниженням настрою, втратою інтересів та задоволення, зниженням енергійності, яке може привести до підвищеної стомлюваності і зниженої активності. Рекурентний депресивний розлад – афективний розлад, що характеризується повторними епізодами депресій, без анамнестичних даних про окремі епізоди піднесеного настрою і гіперактивності.

В цю групу захворювань входять розлади, які характеризуються глибоко укоріненими та постійними моделями поведінки, які залучають звичайно кілька сфер особистості та супроводжуються особистісною та соціальною дезінтеграцією. Час виникнення цих розладів — дитячий або підлітковий вік, ці розлади зберігаються в зрілому віці. Кожний стан у групі класифікується домінуючими формами поведінки.

Група розладів, при яких протягом не менше двох років пацієнт скаржиться на численні різноманітні соматичні порушення, які не можуть бути пояснені ніякими реальними соматичними захворюваннями. Якщо у пацієнта і є яке-небудь дійсне соматичне захворювання, воно не може пояснити ступінь тяжкості, численність, стійкість соматичних скарг або рівень супутньої соціальної дезадаптації пацієнта.

Група розладів, при яких переважаючим симптомом є страх певних ситуацій, які не становлять поточної небезпеки. В результаті хворі зазвичай уникають або бояться таких ситуацій. Неспокій хворого може бути сфокусовано на окремих симптомах, таких, як тремтіння від страху або відчуття непритомності що часто асоціюється зі страхом померти, втратити над собою контроль або зійти з розуму. Очікування можливості попадання в фобічні ситуацію зазвичай викликає передчасну тривогу.