Епідеміологічні дослідження продемонстрували високий ризик розвитку інсульту відразу після ТІА.

Згідно з епідеміологічними даними, в країнах Західної Європи, в середньому, захворюваність ТІА становить 50 на 100 тис. населення (для порівняння: захворюваність на інсульт в цих же країнах - 200 на 100 тис. населення). Щороку 50000 американців переносять ТІА, і у кожного третього хворого інсультом в цій країні вони передують розвитку захворювання. Найбільш часто ТІА зустрічаються у людей похилого віку, проте в останні роки їх зростання відбувається і у більш молодих пацієнтів. В Україні захворюваність ТІА в 2011 році склала 37942, що на 100 тис. населення становить 100,9. В останні 10 років поширеність ТІА в Україні зросла в 1,5 рази.

Так, у 10% пацієнтів протягом 48 годин після ТІА може розвинутися інсульт. Протягом року після ТІА ризик розвитку інсульту складає 12-20%, а ризик розвитку кардіальних подій - 30-38%. Протягом 5 років у 10-12% хворих з ТІА розвивається мозковий інсульт. Для прогнозування ризику розвитку інсульту протягом 7 днів застосовується шкала АВСD2. При оцінці за шкалою АВСD = 6 ризик інсульту перевищує 30%, при більш низьких оцінках ризик розвитку інсульту знижується до нуля.

Залежно від ступеня ризику розвитку МІ, тимчасові періоди проведення діагностичних процедур будуть різними. Тому кожному хворому з ТІА необхідно провести тестування за шкалою АВСD. Організація допомоги хворим з ТІА базується на двох факторах: час від початку захворювання і характер неврологічної симптоматики. Існує стратифікація ризиків інсульту у хворих з ТІА: максимально високий ризик, високий ризик, підвищений ризик, низький ризик. Пацієнти з ТІА, які звернулися за допомогою в період 48 годин, і у яких присутня симптоматика у вигляді транзиторних або постійних односторонніх парезів (особа, рука і/або нога, або порушення мови) вважаються категорією максимально високого ризику інсульту. Ці хворі підлягають негайної госпіталізації в відділення гострого порушення мозкового кровообігу для проведення ургентної нейровізуалізації (КТ або МРТ), неінвазивної візуалізації судин, ЕКГ. Рутинна КТ є доступним методом, що дозволяє виключити мозковий інсульт. Відсутність структурних змін головного мозку, що відповідають клінічним проявам, дозволяє з більшою ймовірністю поставити діагноз ТІА. При проведенні МРТ головного мозку рекомендується використання диффузіонно-зважених зображень (ДЗЗ) і градієнтних Т2- зважених зображень. Пацієнти з ТІА, які звернулися за допомогою в період 48 годин, і у яких симптоматика у вигляді гемігіпестезії, монокулярної сліпоти, гемианопсії, дисметрії, але без односторонніх парезів або порушень мови, вважаються категорією високого ризику інсульту. Ці хворі повинні в день огляду бути направлені до стаціонару з відділенням гострого порушення мозкового кровообігу для проведення нейровізуалізації (КТ або МРТ), неінвазивної візуалізації судин, ЕКГ. Пацієнти з ТІА, які звернулися за допомогою в період між 48 годинами і 2 тижнями після ТІА, і у яких симптоматика у вигляді односторонніх парезів (особа, рука або нога) або порушення мови, вважаються категорією підвищеного ризику мозкового інсульту. Ці хворі повинні пройти комплексне клінічне обстеження фахівцями в області ангіоневрології якомога швидше (але не пізніше 24 годин з моменту звернення).

Залежно від ступеня ризику розвитку МІ, тимчасові періоди проведення діагностичних процедур будуть різними. Тому кожному хворому з ТІА необхідно провести тестування за шкалою АВСD. Організація допомоги хворим з ТІА базується на двох факторах: час від початку захворювання і характер неврологічної симптоматики. Існує стратифікація ризиків інсульту у хворих з ТІА: максимально високий ризик, високий ризик, підвищений ризик, низький ризик. Пацієнти з ТІА, які звернулися за допомогою в період 48 годин, і у яких присутня симптоматика у вигляді транзиторних або постійних односторонніх парезів (особа, рука і/або нога, або порушення мови) вважаються категорією максимально високого ризику інсульту. Ці хворі підлягають негайної госпіталізації в відділення гострого порушення мозкового кровообігу для проведення ургентної нейровізуалізації (КТ або МРТ), неінвазивної візуалізації судин, ЕКГ. Рутинна КТ є доступним методом, що дозволяє виключити мозковий інсульт. Відсутність структурних змін головного мозку, що відповідають клінічним проявам, дозволяє з більшою ймовірністю поставити діагноз ТІА. При проведенні МРТ головного мозку рекомендується використання диффузіонно-зважених зображень і градієнтних Т2- зважених зображень. Пацієнти з ТІА, які звернулися за допомогою в період 48 годин, і у яких симптоматика у вигляді гемігіпестезії, монокулярної сліпоти, гемианопсії, дисметрії, але без односторонніх парезів або порушень мови, вважаються категорією високого ризику інсульту. Ці хворі повинні в день огляду бути направлені до стаціонару з відділенням гострого порушення мозкового кровообігу для проведення нейровізуалізації (КТ або МРТ), неінвазивної візуалізації судин, ЕКГ. Пацієнти з ТІА, які звернулися за допомогою в період між 48 годинами і 2 тижнями після ТІА, і у яких симптоматика у вигляді односторонніх парезів (особа, рука або нога) або порушення мови, вважаються категорією підвищеного ризику мозкового інсульту. Ці хворі повинні пройти комплексне клінічне обстеження фахівцями в області ангіоневрології якомога швидше (але не пізніше 24 годин з моменту звернення).